КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Васильківська районна організація
Меню сайту

Корисні посилання
  • Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України
  • ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
  • Федерація Профспілок України
  • Васильківська районна державна адміністрація

  • Форма входу


    Календар
    «  Червень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    2627282930

    Пошук

    Архів записів

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Вітаю Вас, Гість · RSS 14.12.2017, 13:11

    Головна » 2017 » Червень » 16 » Ви зрадили вчителів, люди!
    09:59
    Ви зрадили вчителів, люди!

    "Вчителів соромлять з усіх боків. "Це ж діти! Не все вимірюється грошима!" Звичайно, не все. Але всі навколо чомусь все вважають і переводять на гроші. Так що: вчителю соромно брати гроші за освітні послуги? Чи ні?

    З нього можна спитати за все і його можна за все покарати. Цікаво, що нашого вчителя завжди можна попросити попрацювати безкоштовно:

    • провести зайвий урок або додаткове заняття;
    • позайматися з дитиною після хвороби;
    • прийти в недільний день на олімпіаду на 5-6 годин;
    • вести дітей на екскурсію після уроків або поїхати з ними на турбазу на кілька днів;
    • приймати перездачі в учнів після уроків, переписувати з ними контрольну роботу;
    • займатися ремонтом шкільного кабінету, взагалі не рахуючись з витратами особистого часу.

    Спробуємо уявити аналогічну ситуацію з іншими професіями.

    Отже, звернемося з проханням про безкоштовну роботу до представників інших професій:

    • До таксиста: будь ласка, підвезіть мене безкоштовно, всього лише дві зупинки. Ну, будь ласка! Це ж так недалеко!
    • До слюсаря: Поставте мені, будь ласка, інший кран на кухні. Нехай навіть не дуже новий, але щоб безкоштовно. Один кран — це ж така дрібниця!
    • До продавця: будь ласка, дайте мені 200 г цукерок. Безкоштовно! Адже всього 200 г. Це ж не багато!
    • До аптекаря: будь ласка, дайте мені пігулки від головного болю. Всього лише одну упаковку, але безкоштовно. У мене дуже сильно голова болить.
    • До маляра: Побіліть мені, будь ласка, стелю на кухні безкоштовно. Мені тільки на кухні. Ну що вам важко, що одну лише кухню?!
    • До працівника житлово-комунальної служби: Не виписуйте мені, будь ласка, квитанцію за цей місяць. Дозвольте мені не платити квартплату за один місяць. Тільки за один — я дуже вас прошу.
    • До працівника бензоколонки: Мені, будьте ласкаві, п'ять літрів бензину. Тільки п'ять, але безкоштовно. Всього лише п'ять літрів. Ну що, вам шкода, чи що?
    • До лікаря-стоматолога: Мені, будьте ласкаві, поставте маленьку пломбочку. Безкоштовно — це ж така дрібниця.
    • До телефониста на переговорному пункті: З'єднайте мене, будь ласка, з Москвою. Я буду говорити три хвилини. Але, безкоштовно! Всього лише три хвилини, прошу вас!
    • До туроператора туристичної фірми: Будьте ласкаві, мені саму просту звичайну поїздку, можна найкоротшу і не треба за кордон. Але, умова — тільки безкоштовно.

    Учителеві, до речі, ніхто і «будь ласка» не говорить. Просто всі вимагають або, в кращому випадку, просять, а іноді соромлять...

    Звідки ж взятися вчителям? Тим паче готовим, звісивши язик, няньчитися з дорослим бовдуром і його істеричною мамкою? Вони біжать зі школи! У будь-якій країні, крім нашої, вважається неприпустимим зателефонувати вчителю пізно ввечері з приводу домашнього завдання, тому що дитятко не записав його. Голова вчителя повинна бути забита лише новими методиками та можливістю їх застосування, глибоким аналізом, як і чому навчити дитину, щоб він був успішним. Але аж ніяк не повинен цей чоловік, до інтелекту і розумової праці якого висуваються такі високі вимоги, йти на поступки зі своєю совістю, виставляючи оцінку синочку чиновника або дочці депутата... Звідки ж ви візьмете вчителя, який працює, як негр на галерах, якщо не дозволяєте своїм дітям підмести та вимити в кабінеті підлогу, зробити ремонт влітку в школі? А якщо ще вчитель заклопотаний думками, де б перезайняти, щоб перевіддати, щоб не протягнути ноги...

    Ви не зберегли покоління хороших вчителів, люди. Вам його подарував час, як компенсацію за помилки соціалістичного минулого, одне з трохи цінного, що ви могли мати даром. Ви згноїли цей подарунок - скаргами, кляузами, образами, невдоволенням, мовчанням, байдужістю, ненавистю до тих, хто з останніх сил, за жебрацьку зарплату, маючи величезні обов'язки і не маючи жодних прав, намагався вчити ваших дітей. А тепер це покоління, виховане в дусі альтруїзму, гуманізму і безкорисливості, благополучно вимерло. Залишилися лише крихти. Нові вчителі вже не будуть такими - вони ростуть в іншій епосі, де в порядку речей те, що людина людині вовк, що без грошей немає роботи, що якщо не ти - то тебе. І, як діти своєї епохи, вони не зможуть вести себе як те, що йде у темряву покоління, яке ви добиваєте.

    Ви мовчали, коли вчителі жили на жебрацьку зарплату. Ви доносили, коли вчитель, який дійшов до нервового зриву, лаяв учня за те, що він прогулює уроки і не виконує домашнє завдання. Ви не звертали уваги, що люди, які вчать ваших дітей, живуть без соціальних пільг, без привілеїв, без гідного поваги до своєї праці?

    Ви зрадили вчителів, люди. Куди зникають вчителі? Подалі від вас, вірте слову. Вмираючи в злиднях, від інфарктів, інсультів та онкології, забуті своїми учнями...

                                                                                                                                        Джерело: pressа.tv

    Переглядів: 33 | Додав: adminvas | Рейтинг: 0.0/0
    Профспілка працівників освіти і науки України © 2017
    Створити безкоштовний сайт на uCoz