Васильківська районна організація

Звернення ЦК Профспілки до парламентарів

adminvas — Fri, 14 Jun 2019 09:20:33 GMT

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України звернувся з постатейними зауваженнями та пропозиціями до проекту закону «Про повну загальну середню освіту» (реєстраційний № 10204 від 5.04.2019), схваленого у першому читанні 30 травня 2019 року, що підтримані президією ЦК Профспілки на засіданні 11 червня 2019 року, до Голови Верховної Ради України, голів фракцій та груп політичних партій у Верховній Раді України, голів комітетів з питань науки і освіти, бюджету, соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, до народних депутатів України, членів профільного комітету та цих політичних партій та груп, з вимогами їх внести та підтримати під час розгляду проекту закону «Про повну загальну середню освіту» у другому читанні.

У листах наголошено на необхідності дотримання трудових прав педагогічних працівників, недопущення порушення норм Конституції України, удосконалення фінансового забезпечення здобуття загальної середньої освіти, її отримання за місцем проживання дітей тощо.

Найбільш проблемними нормами законопроекту є звільнення з роботи керівників закладів загальної середньої освіти та педагогічних працівників пенсійного віку, з якими укладено безстрокові договори, переукладання таких безстрокових договорів на строкові у зв’язку з набуттям чинності закону.

Такими, що погіршують трудові права вчителів та інших педпрацівників, є пропозиції щодо робочого часу, змісту, умов роботи, неврегульованості оплати праці за окремі її види, фінансування, штатів, використання обсягів освітньої субвенції, недотримання вимог закону «Про освіту» тощо.

Тому наголошено на неприпустимості погіршення трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників закладів загальної середньої освіти при прийнятті законопроекту з закликами їх підтримки та внесення особисто народними депутатами України.

Завантажити: лист ck_parubyu.doc [138 Kb][9]

зауваження Профспілки porvnyalna-tablicya-do-proektu-zakonu-10204-ck.doc [240 Kb][46]

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Вчителі зможуть йти на пенсію у 55 років: рішення Конституційного Суду

adminvas — Fri, 14 Jun 2019 09:17:29 GMT

4 червня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цим рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788–ХІІ зі змінами (далі – Закон 1788), внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213–VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911–VIII.

Конституційний Суд України зазначає, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

У Рішенні зазначається, що Законом № 911 встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку окремим категоріям працівників, зокрема досягнення віку 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Статтею 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Мова йде про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров’я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Таким чином втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд України виходить з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

У Рішенні КСУ зазначається також, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на відповідних роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

УІІІ районна спартакіада освітян Васильківщини

adminvas — Mon, 10 Jun 2019 08:01:02 GMT

29 травня 2019 року відбулась VIII районна Спартакіада працівників освіти Васильківського району. Змагання проходили на стадіоні села Ксаверівка. Вони були організовані районною радою Профспілки працівників освіти (голова Алексеєнко В.І.)та Васильківською районною ДЮСШ (директор Нехта В.В.). В змаганнях взяли участь 21 команда закладів освіти та команда відділу освіти Васильківської РДА.
На параді відкриття з вітальним словом до присутніх звернулась голова ради Профспілки працівників освіти району Алексеєнко В.І., сільський голова Ксаверівки Скорук Г. С.,ветеран освіти та спорту Рутковський В.В.,та завідуючий сектором молоді та спорту відділу освіти Васильківської РДА Фещенко Г.Ю.
Спартакіада проходила по 4-х видах програми: легка атлетика,шашки,теніс настільний та перетягування канату . Всі учасники спартакіади проявили велике бажання до перемоги та отримали заряд позитивних емоцій. Найбільш видовищним те емоційним були змагання з перетягування канату серед жінок,в якому взяли участь 17-ть команд .А переможницею в фіналі стала команда Гребінківського НВК,2 місце к-да Путрівського НВК ,третіми була команда Данилівської ЗОШ.
На параді закриття змагань та нагородження ,всі переможці і призери Спартакіади отримали грамоти,медалі та грошові винагороди від ради Профспілки працівників освіти Васильківського району. Вітаємо та висловлюємо слова подяки всім колективам закладів освіти ,які взяли участь в Спартакіаді працівників освіти.

У бюджеті відсутні кошти на підвищення зарплат освітян, - МОН

adminvas — Mon, 20 May 2019 11:29:48 GMT

У бюджеті відсутні джерела покриття витрат на виконання статті 61 закону «Про освіту», якою передбачено, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюються в розмірі трьох мінімальних зарплат. Про це йдеться у листі Міністерства освіти у відповідь на численні звернення колективів та профспілкових організацій закладів освіти.

У освітньому відомстві також наголошують, що відповідно до згаданої статті закону «Про освіту», посадові оклади педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії мають підвищуватись не менше ніж на 10%.

Також, згідно із законодавством, найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника має бути встановлений на 25% вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, і відповідно, кожний наступний посадовий оклад науково-педагогічного працівника підвищується не менше ніж на 10 відсотків від попереднього.

«За обрахунками Міністерства освіти і науки для впровадження в дію положень цієї статті Закону з 1 січня 2019 року необхідно додатково передбачити у Державному бюджеті 235,7 млрд гривень», - повідомляють у відомстві.

Водночас відповідно до пункту 6 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень закону Кабінету Міністрів доручено забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 цього закону, передбачивши при цьому щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).

«За обрахунками Міністерства освіти і науки для впровадження в дію цієї норми Закону з 1 січня 2019 року необхідно додатково передбачити у Державному бюджеті 102,4 млрд гривень. Джерела покриття цих витрат у бюджеті країни відсутні», - підкреслили у Міністерстві освіти і науки.

Разом з тим, у Профспілці працівників освіти і науки висловили категоричну незгоду з зазначеною позицією МОН та наголошують, що дії освітнього відомства не узгоджуються з домовленостями між міністерством і профспілкою.

Таланти Васильківщини- 2019

adminvas — Thu, 25 Apr 2019 08:36:50 GMT

23 квітня у Васильківському районномуу центрі дитячої та юнацької творчості відбулося нагородження переможців районного фестивалю обдарованих дітей «Таланти Васильківщини - 2019».

Переможці Всеукраїнських, обласних та районних творчих конкурсів, фестивалів та змагань були нагороджені грамотами, медалями та кубками.

Захід відвідали та нагородили дітей голова Васильківської РДА Владислав Одинець, голова Васильківської районної ради Наталія Баласинович, начальник відділу освіти Васильківської РДА Олексій Сукенніков.

Педагогів та керівників гуртків було нагороджено грамотами та грошовими преміями, які вручили Калинівський селищний голова Юлія Олексенко та голова Васильківської районної організації Профспілки працівників освіти і науки України Віра Алексєєнко.

Дякуємо працівникам Васильківського районного ЦДЮТ за організацію та проведення заходу, вчителям та батькам, які допомагають у розвитку творчої молоді Васильківщини.

Розглянуто проект підвищення заробітної плати педагогам дошкільної та позашкільної освіти

adminvas — Wed, 24 Apr 2019 08:55:50 GMT

Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти розглянув проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти" (№ 8188).

У законопроекті запропоновано поширити передбачене новою редакцією Закону "Про освіту" підвищення умов оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників на педагогічних працівників закладів дошкільної освіти і закладів позашкільної освіти через внесення змін до законів "Про дошкільну освіту" і "Про позашкільну освіту".

Серед найважливіших пропонованих змін:

- Посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти і закладу позашкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

- Посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти та позашкільної освіти кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 %.

- Педагогічним працівникам таких закладів установлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до закону.

- Педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти та позашкільної освіти встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:

понад три роки - 10 %;

понад 10 років - 20 %;

понад 20 років - 30 % посадового окладу.

- Педагогічний працівник закладу дошкільної освіти і закладу позашкільної освіти, який пройшов сертифікацію, отримуватиме щомісячну доплату в розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката.

Крім цього, пропонованими змінами до Закону "Про дошкільну освіту" передбачено, що посадовий оклад помічників вихователів і нянь закладів дошкільної освіти встановлюється у розмірі не менше ніж 50 % посадового окладу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії.

Розглянувши законопроект, члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Парламенту прийняти його за основу та доручити Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради доопрацювати його до другого читання.

Відповідь Першого заступника Голови Комітету О.Співаковського vru_komtet.pdf [888,08 Kb] (cкачиваний: 7)

Зареєстровано законопроект про захист вчителів

adminvas — Wed, 24 Apr 2019 08:46:54 GMT

Законопроект розроблено з метою посилення законодавчого захисту педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства, встановлення додаткових гарантій щодо поваги до особистості, честі та гідності, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, встановлення адміністративної відповідальності за вищезазначені порушення, а також встановлення адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти.

Законопроектом пропонується встановити додаткові гарантії педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам щодо поваги до особистості, честі та гідності, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, запровадити адміністративну відповідальність за вчинення щодо таких осіб погроз, образ, переслідування, фізичного насильства.

Прийняття законопроекту надасть можливість підвищити захищеність і соціальний статус педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, а також сприятиме створенню безпечного освітнього середовища, зазначено у пояснювальній записці до закону.

doc_481798.doc [130,19 Kb] (cкачиваний: 6)

Відкликання заяви про звільнення: можливе не тільки за ст. 38 КЗпП

adminvas — Wed, 17 Apr 2019 10:55:23 GMT

Угода сторін як підстава припинення трудового договору існує вже майже півстоліття — з моменту прийняття Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Але, незважаючи на низку суттєвих переваг серед інших підстав для звільнення, зокрема за власним бажанням, працівники в деяких випадках побоюються звільнятися за угодою сторін.
І виною всьому був пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9. А саме та його частина, в якій ідеться, що анулювання домовленості про звільнення за угодою сторін може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Зважаючи на це, на практиці склалася законодавчо необґрунтована думка, що працівник не має права відкликати свою заяву про припинення трудового договору за угодою сторін. А в разі її відкликання і незгоди на це роботодавця припинення трудового договору все одно відбувалося за угодою сторін. Таким чином, працівник був «заручником» звільнення, від якого нібито не мав права відмовитися, а анулювання домовленості в цьому випадку цілком залежало від «милості» роботодавця.

На такій точці зору «стояли» і суди апеляційної та касаційної інстанцій. Верховний Суд України вказав на неправильне застосування судами пункту 1 статті 36 КЗпП, а також на те, що помилково вважалося, що факт звернення позивача до роботодавця із заявою про анулювання своєї заяви про звільнення свідчить лише про бажання працівника відкликати заяву про звільнення, а не про відсутність у працівника такої згоди на звільнення.
Натомість ВСУ зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на момент подання заяви про звільнення за угодою сторін та видачі відповідного наказу про звільнення у працівника не було волевиявлення на звільнення за угодою сторін.

Інакше кажучи, відсутність волевиявлення на звільнення — це відкликання, анулювання заяви на звільнення або відсутність такої заяви.

Постановою, що коментується, ВСУ «повернув» роботодавця обличчям до працівника. Так, працівнику «повернуто» право на вільне волевиявлення на звільнення за угодою сторін. І відтепер працівник і роботодавець перебувають у рівних умовах у разі припинення трудового договору за угодою сторін: роботодавець може не надати згоду на звільнення за цією підставою, а працівник має право відкликати свою заяву про звільнення, і це буде анулюванням домовленості про припинення договору за угодою сторін, оскільки свідчить про відсутність у працівника такої згоди на звільнення.

При цьому слід зазначити, що відкликання (анулювання) повідомлення про звільнення за угодою сторін також буде свідчити про відсутність у цьому випадку в роботодавця згоди на звільнення за угодою сторін.

Отже, зазначеним рішенням ВСУ, яке, до речі, є остаточним, висловлено принципово нову правову позицію щодо анулювання домовленості про припинення договору за угодою сторін. Крім того, у судовому порядку закріплено право сторони на відкликання заяви про припинення трудового договору за угодою сторін. Тим самим усунено багаторічну дискримінацію щодо звільнення за угодою сторін порівняно зі звільненням за власним бажанням.
У правовому висновку до постанови найвищим судовим органом надано вказівку судам, які будуть розглядати позовні вимоги стосовно оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (угода сторін), щодо необхідності з’ясування наступних обставин:
— чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою;
— чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення;
— чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

І хоча постанови ВСУ не є складовою законодавства про працю, відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, частини 2 статті 214, статті 3607 Цивільного процесуального кодексу України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов’язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, які є обов’язковими і для всіх суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, у разі звернення працівника до суду, для якого постанова ВСУ, в якій сформульована відповідна правова позиція, є обов’язковою, результати розгляду такої справи будуть очевидними. Тому, усім роботодавцям радимо мати на увазі зазначену постанову і в разі відкликання працівником заяви про звільнення за угодою сторін за цією підставою його не звільняти.

Джерело:
kr.dsp.gov.ua

Щодо виплати авансу у розмірі меншому, ніж зазначено у ст. 115 КЗПП

adminvas — Fri, 29 Mar 2019 12:21:29 GMT

Відповідно до норм статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У листі Мінсоцполітики від 16.03.2018 р. № 118/0/22-18 наголошується також на тому, що крім фінансових санкцій, може бути застосовано адміністративні санкції відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплату їх не в повному обсязі тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Гарантії для працівників при скороченні чисельності або штату: судова практика

adminvas — Fri, 29 Mar 2019 12:18:59 GMT

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу ( ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У судовому рішенні по цивільній справі № 527/2021/18 за позовом вчителя загальноосвітньої школи про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вказується, що власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Крім того, як роз’яснено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Законодавством не встановлено форму й порядок попередження працівників про наступне вивільнення. Попередження має бути зроблено в такий спосіб, щоб у разі виникнення конфліктної ситуації роботодавець міг документально підтвердити факт попередження працівника не пізніше ніж за два місяці до звільнення.

Як зазначив суд, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов’язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема:

сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;

працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат тощо.

За матеріалами ЦК Профспілки