1 січня 2013 року набрала чинності стаття 265 Податкового кодексу України, відповідно до якої вводиться в дію новий місцевий податок – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.
Об'єкти житлової нерухомості це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Згідно зі ст. 4 Житлового кодексу України житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Об'єкти житлової нерухомості поділяються, зокрема, на такі типи: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, квартира, котедж, садовий та дачний будинок. Житловий будинок – це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 ЦК України, п. 14.1.129 ПКУ).
Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Держбуду України від 24.05.2001р. № 127, передбачено поділ житлових будинків на житлові будинки квартирного та садибного типу. Відповідно до Державних будівельних норм ДБН В. 2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.09.2005р. № 175, житлове приміщення – опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам.
Не є об'єктом оподаткування: об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності); об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом; будівлі дитячих будинків сімейного типу; садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку; об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю; гуртожитки (пп. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 ПКУ).
Отже, об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будуть виступати будівлі та споруди капітального типу, зокрема, бази відпочинку, санаторії, пансіонати, спортивні та дитячі табори у випадку віднесення їх правовстановлюючими документами (документи, що підтверджують право власності) до житлового фонду, та які не підпадають під перелік об'єктів, які не є об’єктом оподаткування.
Податковим кодексом України передбачаються пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи: для квартири – на 120 кв.м. і для житлового будинку – на 250 кв.м
Державною податковою службою України у листі від 04.02.2013р. № 1678 надано роз’яснення щодо порядку застосування цієї пільги.
Ставка податку встановлюється для кожного окремого регіону за 1 кв.м. житлової площі у розмірі: не більше 1% від мінімальної заробітної плати – якщо площа квартири перевищує 120 кв. м, але не більше 240 кв. м, а житлового будинку – не більше 500 кв. метрів; не більше 2,7% розміру мінімальної заробітної плати – якщо площа квартири перевищує 240 кв. м, а житлового будинку – 500 кв. метрів.
Завантажити лист Державної податкової служби України list_podatok_majno.doc [83,5 Kb] (завантажень: 3)
Юридичний відділ ЦК Профспілки
|
