Офіційні документи

Колективний договір: деякі особливості укладення, внесення змін та доповнень

Fri, 08 Apr 2016 06:38:28 GMT

Правові засади розробки та укладення колективних договорів визначені Кодексом законів про працю України (глава ІІ), Законом України «Про колективні договори і угоди» та іншими нормативно-правовими актами.

Колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Право на ведення переговорів і укладення колективного договору з роботодавцем надано профспілковим органам, і лише у разі відсутності таких органів – представникам працівників, обраним і уповноваженим трудовим колективом.

Про ініціювання колективних переговорів з укладення колективного договору профспілковий комітет приймає рішення, в якому може зазначатись позиція профкому щодо термінів переговорів, отримання інформації про господарську діяльність підприємства, порядку формування комісії та організації її роботи тощо.

Організація колективних переговорів, як правило, закріплюється спільним розпорядженням про початок переговорів або прийнятим за погодженням з профкомом наказом роботодавця.

У документі вказуються строки ведення переговорів, затверджується склад комісії з їх ведення, порядок оплати праці на період ведення колективних переговорів, в тому числі спеціалістів, які запрошені профкомом, дата завершення переговорів та орієнтовна дата проведення зборів (конференції) по схваленню колективного договору.

Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі.

Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний.

У разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено колективний договір, цей договір зберігає чинність.

У разі реорганізації підприємства колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.

У разі зміни власника підприємства чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.

У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.

На новоствореному підприємстві колективний договір укладається у тримісячний строк після реєстрації підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 15 КЗпП України колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 № 115.

Повідомна реєстрація проводиться з метою засвідчення автентичності примірників і копії поданих на реєстрацію для забезпечення можливості врахування їх умов під час розгляду уповноваженими органами трудових спорів (індивідуальних і колективних), що можуть виникнути за результатами виконання умов таких договорів.

Сторонам договору може бути відмовлено у повідомній реєстрації лише у разі, коли подані на реєстрацію примірники договору не є автентичними.

Протягом строку дії до колективного договору можуть вноситися зміни і доповнення за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором.

Зміни і доповнення у колективний договір також підлягають повідомній реєстрації.

Завантажити документи lyst_msp.doc [36 Kb] (cкачувань: 241) , pkmu115.doc [39 Kb] (cкачувань: 175)

Юридичний відділ ЦК Профспілки

лист

Mon, 21 Nov 2011 13:48:14 GMT

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПРО ПОРЯДОК НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ОДИНОКИМ МАТЕРЯМ
Лист від 26.07.2010 р. Ng 2650/0/10-10/13

На виконання доручення прем'єр-міністра України М. Азарова від 15.07.2010р. N 43065/1/1-1 О Міністерство праці та соціальної політики України розглянуло в межах компетенції звернення <……> щодо неузгодженості в чинному законодавстві норм стосовно працюючих жінок, які мають дітей, та повідомляє.
Частиною третьою статті 184 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Тобто в разі надання працівницею, яку в установленому порядку було попереджено про подальше звільнення (пункт перший частини першої статті 40 КЗпП України), висновку з медичної установи про необхідність домашнього догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку роботодавець не може звільнити таку жінку на підставі статті 184 КЗпП України.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює та має двох чи більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, або яка всиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й У разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, або одному з прийомних батьків надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів (стаття 73 КЗпП України).
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Що стосується надання соціальної додаткової відпустки одиноким матерям, то визначення «одинока мати» наведено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 Р 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів» та . 5 частини тринадцятої статті 1 О Закону України «Про відпустки»
Так, згідо з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дидини або запис про батька зроблено в установле за вказівкою матері; удову; іншу жінку, яка виховує та утримує дитину самостійно.
Оскільки пункт 5 частини тринадцятої стаття 10 Закону України « Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, що виховує дитину без батька , факт утримання (аліменти) для надання відпустки зазначення не має.
Отже право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; удова; жінка , яка виховує дитину без батька ( у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька)
Якщо жінка дійсно є одинокою матір'ю, тобто не перебуває у шлюб а у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за її вказівкою, або вдовою, то вона має право на зазначену вище відпустку.
Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, жінці, яка виховує дитину без батька, у тому числі й жінці, яка народила дитину, не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, і при цьому батько визнав дитину, та жінці, яка вийшла заміж, але її дитину новим чоловіком не всиновлено, оскільки батько в дитини є та в багатьох випадках спілкується з нею та бере-участь у вихованні.
Більше того, стаття 157 Сімейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у їі вихованні та має право на особисте спілкування з нею.
Статтею 158 Сімейного кодексу передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
У разі ухилення батька від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.
Чинне законодавство не мІстить конкретного переліку документів, які слід пред'явити жінці, котра виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.
Тому для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред'явлено будьякий офІційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується вІдсутність участІ батька у вихованні дитини.
Зокрема, такими документами, наприклад, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, створеною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Водночас слід зауважити, що інші види відпусток, установлені для окремих категорій працівників, також надаються на підставі відповідних документів, зокрема для отримання щорічної основної відпустки працівником-інвалідом (І, ІІ або ІІІ групи) він має надати роботодавцю документ, що підтверджує встановлену йому групу інвалідності; додаткової від- пустки особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї та 2-ї категорій, - посвідчення ліквідатора; відпустки без збереження заробітної плати ветеранам праці, пенсіонерам за віком, інвалідам тощо, соціальної відпустки жінці, яка виховує дитину-інваліда або всиновила дитину, особі, яка взяла дитину під опіку, - документ, що підтверджує відповідний факт.
За нормою статті 2 Закону України "Про відпустки» право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки певної тривалості зі збереженням на їі період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (у тому числі до досягнення дитиною шестирічного віку) роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває у відпустці.
Отже, посада працівниці, якій надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не є вакантною посадою, оскільки на період такої відпустки за працівницею зберігається робоче місце (посада). Тому у звіті про наявність вакантних посад на підприємстві, що подається до центру зайнятості, ця посада не вказується.
З урахуванням зазначеного вище порушені питання врегульовані чинним законодавством та не потребують додаткового врегулювання.
Перший заступник міністра Л. Дроздова

Центральний комітет галузевої профспілки роз'яснює

Thu, 08 Sep 2011 12:42:30 GMT

Центральний комітет галузевої профспілки роз'яснює порядок практичного застосування деяких положень постанови Кабінету Міністрів від 23 березня 2011 р. №373

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» з 1 вересня 2011 року запроваджується виплата 20-ти відсоткової надбавки усім педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти. Цю постанову оголошено наказом МОНмолодьспорту від 20 травня 2011 року № 470 «Про постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. № 373». Пунктом 2 наказу зобов’язано органи освіти і науки, керівників установ та організацій, підпорядкованих міністерству, прийняти постанову до керівництва.

Крім того, МОНмолодьспорту в листі від 25 травня 2011 року № 1/9-385 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373» надано роз’яснення про застосування зазначеної постанови.
В роз’ясненні зазначається, що з 1 вересня цього року надбавка встановлюється усім педагогічним працівникам, перелік посад яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, усіх навчальних закладів, інших установ і закладів незалежно від відомчого підпорядкування.
Розмір надбавки складає 20 % від посадового окладу, ставки заробітної плати, у т. ч. погодинної, з урахуванням їх підвищень, що передбачені нормативно-правовими актами з оплати праці.
Конкретні розміри підвищень затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 11 червня 2007 року № 471 «Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти».
Якщо педагогічний працівник виконує роботу обсягом менше або більше норми на ставку, сума надбавки відповідно зменшується чи збільшується пропорційно навантаженню (обсягу виконуваної педагогічної роботи).

ЛІКАРНЯНИЙ БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ДІАГНОЗУ ПІДЛЯГАЄ ОПЛАТІ

Fri, 03 Jun 2011 07:03:14 GMT

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 23.03.2011 р № 04-30-620 роз"яснила питання , пов"язані з правильністю заповнення листків непрацездатності .
Так , згідно з п.3.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності , затвердженої наказом Міністерства охорони здоров"я України та погодженої Міністерством праці та соціальної політики України , Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р . № 532/274/136-ос/1406 , діагноз первинний , діагноз заключний та шифр МКХ-10 у листку непрацездатності зазначаються
виключно з письмової згоди хворого .Інакше первинний та заключний діагноз і шифр МКХ-10 не зазначаються .
Отже , листок непрацездатності , в якому діагноз зазначено шифром МКХ-10 , підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства .

Страховий стаж для оплати лікарняних

Fri, 03 Jun 2011 07:01:23 GMT

ФСС ТВП у листі від 04.05.2011 р № 04-29-1068 звернув увагу , що період перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховувався до страхового стажу відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України " Про загальнообов"язкове соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими похованням " від 18.01.2001 р. № 2240 ( далі - Закон № 2240) у редакції , що діяла до 01.01.2011 р .
Після 01.01.2011 р . період перебування застрахованої особи у зазначеній відпустці не зараховується до страхового стажу зі страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими похованням , оскільки зарахування такого періоду не визначене Законом № 2240

Підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери

Wed, 18 May 2011 12:10:56 GMT

Міністерство фінансів згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 29.04.2011 4685/0/2-11 розглянуло Звернення до Президента України В.Ф. Януковича, схвалене за рішенням спільного засідання президій профспілок працівників бюджетної сфери щодо оплати праці працівників бюджетної сфери.

http://www.fpsu.org.ua

ПОСТАНОВА від 04.04.11 р. №17

Tue, 19 Apr 2011 06:18:33 GMT

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ПРАВЛІННЯ

ПОСТАНОВА

від 04 березня 2011р. № 17

м. Київ

Про затвердження граничних норм витрат на харчування, лікування та культурне обслуговування дітей,

які є членами сімей застрахованих осіб, у дитячих закладах оздоровлення на 2011 рік

Відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

ПОСТАНОВЛЯЄ :

1. Затвердити на 2011 рік у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності такі граничні норми витрат на:

1.1. Харчування дітей (у частині вартості набору продуктів харчування) – не більше 35 гривень на один людино-день.

1.2. Лікування та культурне обслуговування дітей – не більше 3 гривень на один людино-день з розрахунку на оздоровчу зміну.

2. Ця постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Голова правління І.М. Рішняк

ПОСТАНОВА від 04.04.11 р. №22

Tue, 19 Apr 2011 06:13:44 GMT

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ПРАВЛІННЯ

ПОСТАНОВА

від 04 березня 2011р. № 22
м. Київ

Про окремі питання фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у
дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду

Відповідно до статей 11, 21 та 47 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Дозволити як виняток у 2011 році правлінням відділень Фонду приймати рішення щодо фінансування за рахунок коштів Фонду оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення з тривалістю оздоровчої зміни не менше 14 днів.
2. Ця постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Голова правління І.М. Рішняк

Лист

Fri, 01 Apr 2011 07:16:15 GMT

Щодо відправлення вчителів

у відпустки без збереження

заробітної плати

Про порядок практичного застосування деяких норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

Fri, 11 Feb 2011 12:57:59 GMT

Лист МОН №1/9-44 від 26.01.11 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№1/9-44 від 26 січня 2011 року

Міністерство освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
управління освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій,
інститути післядипломної педагогічної освіти

Про застосування деяких норм
Типового положення про атестацію
педагогічних працівників

На численні звернення щодо застосування пункту 3.20. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 06 жовтня 2010 року №930, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 14 грудня 2010 року за №1255/18550 (далі – Типове положення) роз’яснюємо.

З метою захисту трудових прав вчителів та викладачів, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, передбачено, що вони атестуються лише з того предмета, який викладають за спеціальністю. Необхідною умовою при цьому є обов’язкове підвищення кваліфікації з тих навчальних дисциплін, які вчитель викладає.

Враховуючи, що Типове положення набрало чинності 30 грудня 2010 року, тобто вже після розподілу педагогічного навантаження вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах, а також керуючись принципом неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, при оплаті праці вчителів, які викладають два і більше предметів, до кінця поточного навчального року слід застосовувати правила, встановлені пунктом 2.6. Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти від 20.08.93 №310 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98). Тобто у таких випадках необхідно керуватися нормативним документом, який діяв на початку навчального року.

У подальшому органам управління освітою спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти необхідно планувати курси підвищення кваліфікації вчителів, які викладають два і більше навчальних предметів, застосовуючи очно-дистанційні, дистанційні, варіативні та інші форми навчання, які б органічно взаємоузгоджувалися з процедурою атестації педагогічних працівників.

Щодо запитань про порядок атестації педагогічних працівників, які на початку навчального року подали заяви про відмову від чергової атестації, роз’яснюємо, що відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальну середню освіту", (далі – Закон) атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. З дня набрання чинності Законом, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (ст. 48).

З огляду на викладене, відмова від атестації не допускається з дня набрання чинності Законом України "Про загальну середню освіту" (23 червня 1999 року). Працівники, які подали заяви про відмову від атестації, у поточному навчальному році мають атестуватися на загальних підставах.

Перший заступник Міністра,
Голова комісії з реорганізації Б.М. ЖебровськийЛист МОН №1/9-44 від 26.01.11 року