Дремлюга Лідія Іванівна, Крушинська ЗОШ І-ІІІст.
Слава Україні- навіки слава
Лунає голос із майдану по всій Україні:
Дай Боже нам чути і всім розуміти,
Як ми хочем краще жити на білому світі.
Але влада те не чує і слухать не хоче,
Бо в них була своя воля на всьому просторі,
Їли, пили, жирували у своєму колі.
А Вкраїну тягли в прірву борги з-за кордону.
Люди встали на майдані з заходу до сходу,
Боронити, захищати кращу свою долю.
Були мирні й справедливі звернення народу,
Але влада повернула вражою стрілою.
І не стало чути співів мирного майдану,
У задимленій завісі барикади клали.
І прийшли ті дні криваві до Києва знову,
Коли власті задумали обложить блогу.
І почули ми з екранів крики на майдані,
У лютневі ночі темні постріли лунали.
Майже сотня застрелених, тисячі ранених,
Стільки вбитих не бачили з часів повоєнних.
Хто віддав наказ стріляти, жити буде в страсі.
Це встановить правосуддя незабаром в часі.
Там стріляли війська різні не по своїй волі,
Захищали скарби властей і їхню сваволю.
Та не може Київ й досі загоїти рани,
І приходять люди в горі на площу майдану
Стогін, сльози, свічки,квіти,
Портрети загиблих...
Як усе це пережити рідним в цьому світі,
Хто віддав життя сьогодні за краще майбутнє,
Тому честь і вічна слава житиме в народі.
* * *
Ще сонце не встигло ту кров осушити,
Й весняного вітру не встигли вдихнути,
Як ворог, маскуючись, здалеку ринув
На землю Вкраїни посмів він ступити.
І в небі, й на морі нема їм зупину
По вулицях чути ревуть їх машини,
Блокують кордони, блокують частини,
Розгулюють банди російські по Криму.
А люди в тревозі, в глибокому страсі,
Несуть все плакати, йдучи у відвазі,
" Ми хочемо миру, не бути війні",
Бо хочуть всі жити у мирі, в добрі.
Вкраїна й Росія - це братні народи.
Там наші сини, тут - ваші є дочки.
У кого й кому вам веліли стріляти,
Від кого накази й кого захищати.
Ми віримо божа молитва свята
І кожної матері гірка сльоза
Відвернуть правителя наміри злі,
Бо весь світ не хоче нової війни.
| 
